Досвід, проблеми та плани ліквідаторів аварії на ЧАЕС обговорили на Південноукраїнській атомній електростанції. Керівництво підприємства ініціювало зустріч з працівниками - учасниками ліквідації наслідків тієї страшної катастрофи. Нині на енергокомплексі працюють 22 ліквідатори.
Людей, які були присутні на зустрічі, поєднують щонайменше два моменти. Кожен із них нині працює на Південноукраїнській атомній електростанції та у 1986-1987 роках брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Цим досвідченим чоловікам тоді довелося приборкувати наслідки рокового вибуху на різних ділянках. «Коли шахтарі вибрали землю під реактором, ми йшли за ними і монтували, а потім демонтували бетонопровід. По ньому подавався бетон», - розповів майстер управління соціальних об’єктів філії «ВП ПАЕС», учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Сергій Пустовєтов. «Ми виконували багато робіт. Серед іншого – будівництво могильників у забрудненій зоні. Це непросто.
Доводилось засипати цілі села, щоб знизити рівень опромінення та потрапляння забруднення в ґрунтові води», - ділиться своєю історією геодезист служби відомчого нагляду та пожежної безпеки філії «ВП ПАЕС», учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Андрій Годований.
На Південноукраїнській АЕС нині працює понад два десятки ліквідаторів. Зустріч із ними ініціював очільник підприємства, а реалізували - головний інженер і заступник генерального директора з персоналу. Під час діалогу з учасниками ліквідації аварії говорили про пережите, про їх бачення роботи підприємства, про плани, порушували проблемні питання. На думку керівництва енергокомплексу, маючи за сусіда російську федерацію, досвід ліквідаторів нині важливий, як ніколи. «Ця зустріч була нам потрібна, щоб згадати події тих років, щоб ви поділилися своїм досвідом. Впевнений, що ми дізнаємось багато корисного для себе. Окрім того, хотіли поцікавитися, чи не потрібна вам наша допомога», - окреслив мету зустрічі з колегами-ліквідаторами головний інженер філії «ВП ПАЕС» Андрій Фомицький. «Також хотілося б подякувати кожному з вас за той сміливий і важливий крок. Він був відгуком, як на поклик власного сумління, так і на завдання керівництва країни. Ви з ним гідно впорались, не зважаючи на незрозумілість ситуації на той час та обставини, які супроводжували ті події», - додав заступник генерального директора з персоналу філії «ВП ПАЕС» Сергій Котельник.
У процесі розмови учасники ліквідації аварії на ЧАЕС порушували питання різного штибу. Чимало з них можна вирішити лише на державному рівні: як-то недосконалість пенсійного законодавства, забезпечення ліквідаторів медпрепаратами, відшкодування вартості харчування. Проте, з’ясували й такі моменти, що під силу владнати на рівні підприємства та міста. Зокрема, мова йшла про відновлення здоров’я в ОРК «Іскра» філії ВП «ПАЕС», про забезпечення ліквідаторів талонами на проїзд у місцевому транспорті. Розв’язання останньої проблеми вирішили делегувати депутатам від Південноукраїнської АЕС, а на останок пошкодували, що раніше у такому колі не збиралися. «Ми вирішили проводити такі зустрічі щороку.
Окрім того, зрозуміли, що на підприємстві треба створити ініціативну групу, члени якої працюватимуть над актуальними для ліквідаторів питаннями та доноситимуть їх до керівництва атомної станції», - підсумував зустріч Андрій Фомицький.
Ще одним питанням, яке порушили ліквідатори ПАЕС, було відзначення наступного року 40-ї річниці Чорнобильської трагедії. Сергій Заворотній, начальник управління організації, нормування та оплати праці філії «ВП ПАЕС», учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС наголосив на тому, що підготовка до цієї дати має бути серйозною. Аби уникнути формалізму він запропонував вже зараз створити оргкомітет. Члени цієї групи серед іншого мають зайнятися організацією поїздки в Прип’ять і випуском книги спогадів, яку створять на основі розповідей і фотознімків ліквідаторів, що працюють на Південноукраїнській АЕС.
