26 травня розпочалася Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми механіки і машинознавства – 2026», організована Інститутом проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України. Захід проходив на різних локаціях та об’єднував вісім тематичних секцій, серед яких – енергетична.
27-28 травня в АТ «НАЕК «Енергоатом» працювала секція № 8 «Міцність матеріалів та елементів конструкцій обладнання АЕС». Вона зібрала близько 100 учасників – науковців, атомників та представників суміжних компаній. Організаторами цієї секції конференції виступили Енергоатом, Українське ядерне товариство та ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної і радіаційної безпеки».
Перед початком доповідей до учасників заходу звернувся Директор IПМiц iменi Г.С. Писаренка НАН України, член-кореспондент НАН України Oлександр Чирков. Він наголосив, що саме атомна генерація сьогодні виконує ключову роль у забезпеченні громадян електроенергією та має критичне значення для функціонування економіки та життєдіяльності держави.
Керуючий технічний директор Енергоатома Руслан Кариков підкреслив важливість співпраці з НАН України, насамперед у частині наукового супроводу. Водночас, такі заходи створюють можливість для фахівців обмінятися знаннями та досвідом і застосувати їх у практичній діяльності.
Програма секції включала понад 40 доповідей. Свої наукові напрацювання презентували фахівці Дирекції НАЕК «Енергоатом», вітчизняних АЕС, філії ВП «Науково-технічний-центр», представники ДНТЦ ЯРБ. Серед ключових тем – продовження терміну експлуатації українських енергоблоків; розрахунки на міцність та сейсмостійкість елементів реактора, обладнання, трубопроводів, будівель та споруд для обґрунтування можливості довгострокової експлуатації; переоцінка безпеки енергоблоку під час довгострокової експлуатації; підготовка енергоблоку до чергової переоцінки безпеки.
Заступник директора з надійності та ресурсу філії «ВП НТЦ» Сергій Радченко відзначив високий рівень представлених доповідей і їхню практичну цінність для української атомної галузі. Адже виступи базувалися на реальному досвіді, інтегрованому у вітчизняну інженерну практику.
До роботи секції долучились також представники Чеського центру ядерних досліджень ÚJV Řež, Науково-дослідного інституту електроенергетики (EPRI) США, Міжнародного агентства з атомної енергії та Об’єднаного дослідницького центру Європейської Комісії.
Президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша підкреслив важливість проведеної дискусії у контексті актуальних викликів галузі – як продовження терміну експлуатації українських АЕС, так і узгодження національних норм і стандартів із європейськими вимогами.
