Прес-центр

Олександр Шавлаков: Навіть в умовах недостатнього фінансування Енергоатом подовжує розвиватись

Розмір шрифту

Скинути
05.12.2019

Навіть в умовах недостатнього фінансування НАЕК «Енергоатом» знаходить у собі сили розвиватись та не стояти на місці. На цьому наголосив перший віце-президент – технічний директор НАЕК «Енергоатом» Олександр Шавлаков, виступаючи із презентацією «Реалізація інвестиційних програм в ядерній галузі в умовах нового енергоринку: реалії, ризики та прогнози». Виступ Олександра Шавлакова відбувся у рамках другої сесії «Український енергоринок – ризики та можливості для інвестицій в ядерній галузі» Міжнародної конференції «Ринок електроенергії в Україні та атомна енергетика: шлях до сталого розвитку чи деградація». Захід, який відбувся 4 грудня, було організовано Асоціацією «Український ядерний форум» та Громадською організацією «Українське ядерне товариство». Генеральним партнером заходу виступив НАЕК «Енергоатом».

Відкриваючи другу сесію, її модератор – президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар зазначив, що розвитку ядерно-енергетичної галузі заважає споживацький підхід до неї з боку держави, патерналізм по відношенню до споживача електроенергії та популізм з боку політиків.

«Відтак ту модель енергоринку, яка в нас наразі присутня, можна назвати паразитарною, адже вона паразитує на найбільшому в країні виробникові електроенергії – Енергоатомі. Енергетична стратегія до 2035 року розглядає атомну енергетику як одне з найбільш ефективних низьковуглецевих джерел електроенергії, частка якого має зберігатись. І це зрозуміло, не зрозумілі ті процеси, які відбуваються з дискримінаційними тарифами для атомної енергетики – міняються уряди та президенти, а ситуація здирництва з Енергоатома залишається. При цьому ігнорується той факт, що саме від фінансової стабільності Енергоатома залежить розвиток підприємств – постачальників товарів та послуг, адже електроенергія потрібна усім, а стабільність усієї енергосистеми України залежить саме від атомної енергетики, як базової генерації», - підкреслив Михайло Гончар.

Він наголосив, що інвестиції в атомно енергетику – це завжди довгострокові інвестиції. «У цій галузі не буває швидких грошей, як не може бути і приватизації Енергоатома, бо це шлях до національної катастрофи. Так, зрозуміло, що нові проекти в атомній енергетиці, які базуватимуться на новітніх технологіях потребують приватних інвестицій, але є межа яку переходити не можна. Тому для атомної енергетики є три можливих варіанти фінансування розвитку – державне, приватне, але тільки для нових проектів та державно-приватне партнерство. Але для будь якого з варіантів розвитку вкрай потрібно виправити деформації на ринку електроенергії», - переконаний експерт.

У своєму виступі перший віце-президент – технічний директор НАЕК «Енергоатом» Олександр Шавлаков окремо наголосив на ефективності українських АЕС. Він нагадав, що за показником встановленої потужності частка атомної енергетики складає лише 28% від загального обсягу електрогенеруючих потужностей України. «Але за часткою в загальному обсязі виробництва електроенергії Енергоатом займає вже 53-55%, а в окремі періоди атомна генерація забезпечувала до 68% виробництва електроенергії в Україні. «І це є наочним свідченням того, чим є Енергоатом з точки зору енергетичної безпеки України», - наголосив доповідач.

Він повідомив, що в Енергоатомі розроблено Проект концепції довгострокової державної цільової економічної програми розвитку атомної енергетики України. «Ця концепція розвитку розрахована до 2035 року і перекликається з Енергетичною стратегією України до 2035 року, але у ній також розглядаються сценарії розвитку галузі за горизонтом 2035 року – до 2050 року. Умовно ця концепція передбачає три сценарії розвитку: інерційний, стабілізуючий та екстенсивний. Інерційний передбачає заміщення потужностей ядерної генерації, які виводитимуться з експлуатації, іншими видами генерації. Стабілізуючий – передбачає заміщення старих енергоблоків АЕС новими атомними енергоблоками. Екстенсивний сценарій передбачає не лише поступову заміну атомних енергоблоків, які вибуватимуть, новими атомними потужностями, але й будівництво додаткових енергоблоків. Як реалісти, ми розуміємо, що для нас найбільш прийнятний та ймовірний другий варіант – стабілізуючий, за якого потужності атомної генерації зберігатимуться на існуючому рівні», - зазначив технічний директор Енергоатома.    

Говорячи про поточні проекти розвитку, які реалізує Енергоатом, Олександр Шавлаков повідомив, що у даний час в Компанії реалізуються 12 основних інвестиційних проектів. «Орієнтовна вартість яких за актуалізованими цінами складає 165 млрд грн, крім того 600 млн євро кредитних коштів ЄБРР та Євратома, які ми спрямовуємо на виконання Комплексної зведеної програми підвищення експлуатації енергоблоків АЕС», - уточнив перший віце-президент Компанії.

Серед найбільш важливих інвестиційних проектів він назвав реконструкцію відкритого розподільчого пристрою (ВРП) 750 кВ для підключення повітряної лінії 750 кВ «Запорізька АЕС – підстанція Каховська», який знаходиться на завершальній стадії. «Реалізація проекту зніме обмеження з видачі потужності Запорізької АЕС і забезпечить додатковий щорічний відпуск 741 млн кВт-год електроенергії. Виконується проект з реконструкції системи технічного водопостачання ЮУАЕС, який також зніме обмеження виробництва електроенергії Южно-Українською АЕС через високу температуру циркуляційної води влітку, а також збільшить відпуск електроенергії ЮУАЕС на 700 млн кВт-год щорічно. У свою чергу, будівництво Ташлицької ГАЕС, яке передбачає введення в експлуатацію гідроагрегатів №3-6, позитивно відіб’ється на стабільності функціонування усієї енергосистеми», - нагадав Олександр Шавлаков.

Також він наголосив на важливості реалізації проектів Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) та «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз». «Реалізація проекту ЦСВЯП дозволить посилити енергетичну незалежність України завдяки відмові від послуг з вивезення відпрацьованого ядерного палива до Російської Федерації. Пілотний проект «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз» - перший крок на шляху стратегічної синхронізації Української та Європейської енергосистем, безпечне і безпроблемне плавне наближення до режиму повної синхронізації, фінансовий інструмент для добудови енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС», - підкреслив Олександр Шавлаков.

Доповідач окремо відзначив стратегічну важливість для усієї атомної галузі України проекту добудови енергоблоків №3 та № 4 Хмельницької АЕС.

Проект, без якого, за словами Олександра Шавлакова, Компанія взагалі не зможе у подальшому функціонувати – це будівництво комплексів з переробки твердих радіоактивних відходів.

Разом із тим, технічний директор Енергоатома наголосив, що головним завданням, яке зараз виконує Енергоатома, є продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС. «Реалізація багатьох з перерахованих вище проектів напряму пов’язана з продовженням експлуатації. На сьогодні 10 з 15 енергоблоків вітчизняних АЕС вже експлуатуються у понадпроектний термін», - додав перший віце-президент Енергоатома.

На його думку, одним з важливих досягнень Енергоатома за останні роки стало залучення на фондовому ринку США кредиту у розмірі 250 млн дол. для будівництва ЦСВЯП. «Наразі вибірка коштів за цим кредитом складає 135 млн дол. Переконаний, що проект створення Централізованого сховища буде успішно виконано», - наголосив Олександр Шавлаков.

Водночас він констатував недостатнє фінансування за іншими проектами розвитку Компанії. «До початку функціонування нової моделі ринку електроенергії 1 липня 2019 року, нашим головним джерелом інвестицій був тариф на відпуск електричної енергії, який для Енергоатома встановлювала НКРЕКП. Але усі останні роки тарифна політика по відношенню до атомної енергетики створювала величезний дисбаланс між цінами на електроенергію теплової та ядерної генерацій – тарифи ТЕС у 3,3 рази вищі, ніж у АЕС, тоді як в інших країнах з розвиненою ядерною енергетикою це співвідношення не перевищує 30%. Відтак перед Енергоатомом жорстко постало питання виживання, адже почав відчуватись дефіцит коштів навіть на поточу експлуатацію АЕС. Зрозуміло, що за таких умов фінансувати програми розвитку та нового будівництва було вкрай складно», - наголосив перший віце-президент Енергоатома.

Він повідомив, що за наявними в Компанії підрахунками, з 2001 року по І півріччя 2019 року  через неврахування індексу цін виробників у тарифі АЕС вартість товарної продукції  Енергоатому була занижена на  225,9 млрд грн. «Тобто за умови рівного ставлення держави до теплової та атомної генерацій Енергоатом міг би оці недоотримані кошти у розмірі більш 225 млрд грн успішно використати на завершення програм капітального будівництва», - підсумував Олександр Шавлаков.

Інженер відділу моніторингу світових напрямів функціонування та розвитку ядерно-енергетичного комплексу НАЕК «Енергоатом» Ілля Краснуха ознайомив учасників Конференції з проблемами та ризиками залучення інвестицій у світову ядерну енергетику. Він повідомив, що у 2018 році у світі було введено в експлуатацію дев’ять атомних енергоблоків та розпочато будівництво чотирьох блоків, тоді як у 2019 році в експлуатацію введено лише чотири енергоблоки та розпочато будівництво двох блоків АЕС. Загалом, за даними МАГАТЕ, у 17 країнах світу на стадії будівництва знаходяться 53 атомних енергоблоки загальною потужністю 53,8 ГВт. До проблемних питань залучення інвестицій в атомні проекти, Ілля Краснуха назвав їх високу капіталомісткість, довгий термін реалізації проектів, а відтак і період окупності інвестицій, а також затримки у будівництві та пов’язана із цим перевитрата коштів. Крім того, за його даними, залучення інвестицій ускладнюють питання пов’язані з ядерним регулювання, негативне громадське сприйняття нового ядерного будівництва та політична чутливість атомної енергетики.

Водночас представник Енергоатома зазначив, що до переваг АЕС відносяться низькі, стабільні та добре прогнозовані витрати на технічне обслуговування і експлуатацію. «Порівняно з тепловою генерацією АЕС мають значно менші паливні витрати та поступове збільшення КВВП. На етапі експлуатації атомні електростанції мають значно менші ризики втрати доходів порівняно з електростанціями з високими операційними витратами. За показником середньої нормованої вартості (LCOE) ядерна енергетика залишається конкурентоспроможною», - уточнив Ілля Краснуха.

Серед найбільш розповсюджених у світі типів контракт на будівництво АЕС, він назвав контракт «під ключ» (turnkey). «Такий контракт передбачає, що підрядник бере на себе відповідальність за завершення усіх частин та фаз проекту – від початку проектування до введення в експлуатацію», - зазначив фахівець Енергоатома.

Він наголосив на великому значенні для нового атомного будівництва державної підтримки з боку уряду країни, на території якої будується АЕС. «Досвід Великої Британії доводить, коли повністю приватні проекти були зупинені, свідчить про ризики такого підходу та неможливості реалізувати проект з будівництва АЕС без участі держави. Проекти потребують, або державних гарантій, або експортно-кредитного фінансування. Також інвестори потребують гарантій держави щодо повернення вкладених коштів, зокрема, за рахунок контрактів на різницю цін, або довгострокові угоди з купівлі-продажу електроенергії», - підкреслив Ілля Краснуха.

На його думку, зменшити ризики, притаманні проектам з будівництва традиційних атомних енергоблоків великої потужності, можна за рахунок впровадження нових технологій - малих модульних реакторів (ММР). «Перевагами технологій ММР є стандартизоване заводське виготовлення обладнання, модульне будівництво, менші терміни будівництва одного блоку. Відтак ММР потребують значно менших капітальних витрат за рахунок серійного виробництва. До того ж в малих модульних реакторів менша потреба у водних ресурсах, їм притаманна невелика площа будівництва, а за рахунок внутрішньої пасивної безпеки такі реактори значно більш безпечні великих енергоблоків. Великою перевагою ММР є здатність до маневрування», - підсумував фахівець.

Впровадженню в Україні новітніх ядерних технологій та механізму їх фінансування була присвячена презентація головного інженера Консорціуму «Український модуль» Костянтина Коби та головного адміністратора Консорціуму Максима Пишного

(10 червні 2019 року НАЕК «Енергоатом», Holtec International та Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки України підписали тристоронню угоду, яка передбачає створення міжнародного консорціуму, метою якого є сприяння діяльності щодо впровадження в Україні технології малих модульних реакторів SMR-160).

Говорячи про переваги технології SMR-160, Костянтин Коба зазначив, що серед них однією з ключових є потенціал цих реакторів для роботи в балансуючому режимі для компенсації коливань мінливих вітрової або сонячної генерацій. «Гнучкі операційні переваги (перехід між виробництвом електроенергії та тепла) та можливість навантаження - розвантаження, є важливою перевагою SMR-160, адже бурхливе зростання ВДЕ в Україні ставить завдання з підвищення здатності енергосистеми до роботи у режимі добового регулювання», - підкреслив доповідач.

Як зазначив Максим Пишний, наразі в Україні залучення інвестицій у проекти з будівництва нових ядерних об'єктів можливо за наступними напрямками: «Власні кошти ДП «НАЕК «Енергоатом» - тариф, кредити. Створення приватних об’єктів, для чого необхідні додаткові роз’яснення щодо законодавчого врегулювання використання ядерних матеріалів, яке перебуває виключно у державній власності. І ще однин варіант - спільні проекти державного та приватного партнера - механізм державно-приватного партнерства. Саме останні механізм виглядає найбільш оптимальним».

Що стосується типів угод, які доцільно використовувати за умов державно-приватного партнерства, то, за словами представника Консорціуму, найбільш привабливими серед них виглядають угоди типу PPA та DBOT. «Під англійською абревіатурою DBOT треба розуміти, що D – це design (проектування) – приватний партнер здійснює проектування ядерного об’єкту. B - build (будівництво) – утворюється проектна компанія яка організовує будівництво та постачання обладнання. O - own (володіння) – володіння приватним партнером об’єктом на період дії державно-приватного партнерства, а t - transfer (передача) – передача об’єкту у власність державного партнера. PPA контракт (power – електроенергія, purchase – закупка, agreement - угода) - це особливий довгостроковий договір купівлі-продажу електроенергії, в якому передбачені умови поставки електричної енергії на майбутнє», - пояснив Максим Пишний.

Начальник відділу з питань політики у сфері поводження з радіоактивними відходами (РАВ) Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Олександр Кравченко виступив з доповіддю про проблеми фінансування та перспективи виконання загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами.

Він повідомив, що за обсягами радіоактивних відходів (РАВ), які становлять близько 3,4 млн куб. м, Україна знаходиться на другому місці у Європі – на першому місці Росія з 24 млн куб. м РАВ, а на третьому Франція, обсяги радіоактивних відходів якої оцінюються у 2,3 млн куб. м. «Більшу частина РАВ, накопичених в Україні, становлять радіоактивні відходи, які утворились в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Для безпечного поводження з відходами у 2008 році було прийнято закон про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з РАВ, а для її фінансування було створено Фонд поводження з РАВ. Принципи створення Фонду РАВ полягали у тому, що той, хто генерує радіоактивні відходи, той за їхнє зберігання, переробку та захоронення й платить, не перекладаючи фінансовий тягар на майбутні покоління. Розпорядником коштів Фонду є замовник Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з РАВ», - нагадав Олександр Кравченко.

Він також уточнив, що ставка податку за утворення радіоактивних відходів для АЕС була розрахована таким чином, щоб покрити витрати на створення сховищ для радіоактивних відходів АЕС (включаючи сховище у геологічних формаціях) та становить 0,0127 гривні у розрахунку на 1 кВт-год виробленої електричної енергії.

«Від дрібних виробників РАВ відходи приймає «Об'єднання Родон», яке формує з них великі партії передає їх на зберігання до комплексу «Вектор» у зоні відчуження. НАЕК «Енергоатом», як великий виробник радіоактивних відходів сам формує та перевозить партії РАВ до комплексу «Вектор». Аварійні РАВ та паливо реакторів РБМК з ЧАЕС зберігаються у СВЯП-2. Крім того у зоні відчуження будується Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС», - зазначив Олександр Кравченко.

Повертаючись до питань Фонду поводження з РАВ, доповідач нагадав, що у 2011 році  було втрачено накопичувальний характер Фонду РАВ, адже всі кошти екологічного податку витрачались протягом поточного року. «2015 року було втрачено цільове призначення Фонду РАВ, адже кошти від сплати екологічного податку за утворення РАВ почали зараховуватися до загального фонду державного бюджету. У 2017 році діяльність Фонду РАВ було зупинено, але наступного – 2018 року цільове функціонування Фонду РАВ вдалося відновити. Але Загальнодержавна цільова екологічна програма поводження з радіоактивними відходами, через кризу навколо Фонду виконана не була. Фактичний обсяг бюджетного фінансування Програми за період з 2008 року по 2017 рік склав лише 567,43 млн. грн, що становить 10,8% від передбаченого фінансування за Програмою у 5 млрд 247,5 млн. грн.», - уточнив представник ДАЗВ.

Водночас, за його словами, відновлення Фонду РАВ дало змогу Завершити будівництво першої черги комплексу «Вектор», в тому числі сховища ТРВ 1 і ТРВ 2 для захоронення низько та середньоактивних короткоіснуючих РАВ. Також було завершено проектування сховища осклованих високоактивних РАВ, які після переробки відпрацьованого ядерного палива будуть повертатися з Росії. Наразі розробляється концепція Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами і прогнозний обсяг її фінансування за період з 2020 року по 2030 рік складає близько 14 млрд грн. За умови належного фінансування нова програма дасть змогу забезпечити розвиток системи поводження з РАВ, проте вже зараз можна казати про необхідність залучення міжнародної технічної допомоги для вирішення окремих завдань», - підсумував Олександр Кравченко.