Прес-центр

Збереження та розвиток атомної генерації забезпечить макроекономічну стабільність України

Розмір шрифту

Скинути
11.11.2019

Збереження та подальший розвиток атомної генерації України у період до 2035 року забезпечить макроекономічну стабільність та енергетичну безпеку країни. Таку думку висловив директор ВП «Науково-технічний центр» (НТЦ) НАЕК «Енергоатом» Микола Власенко, виступаючи з доповіддю на тему «Стратегія розвитку атомної енергетики: перспективи для виробників та економіки України» у ході другої стратегічної панелі «Атомна енергетика та бізнес. У пошуку точок росту», яка відбувалась на Дні атомної енергетики «Атомна енергетика у період трансформації». Захід було організовано у рамках XVII Міжнародного форуму «Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє».

Микола Власенко нагадав, що Енергетична стратегія України на період до 2035 року передбачає подальший розвиток ядерного енергетичного сектору, виходячи з того, що атомна енергетика розглядається як одне з найбільш економічно ефективних низьковуглецевих джерел енергії. Водночас він зазначив, що наразі варто розглядати декілька варіантів розвитку ядерно-енергетичної галузі. «Перший варіант – інерційний, за якого відбуватиметься продовження експлуатації енергоблоків відповідно до результатів оцінки їх технічного стану та безпеки, буде завершено будівництво енергоблоків № 3,4 Хмельницької АЕС, але заміщення атомних потужностей, які виводитимуться з експлуатації після 2030 року відбуватиметься іншими видами енергогенерацій. Відповідно обсяги виробництва електроенергії на АЕС скорочуватимуться», - пояснив керівник НТЦ.

Проте, Микола Власенко переконаний, що ані гідроенергетика, ані теплові електростанції та відновлювальні джерела електроенергії, не можуть розглядатись, як альтернатива атомній генерації. «Гідрогенерація – не є альтернативою АЕС через обмежені гідроресурси України, збільшення частки теплової генерації призведе до суттєвого збільшення викидів парникових газів. Заміщення атомних енергоблоків в аналогічних обсягах альтернативними джерелами енергії з використанням вітру та сонця є проблематичним, у зв’язку із залежністю виробництва електроенергії на сонячних та вітрових електростанціях від природних чинників (час доби, погодні умови), а також потреби у функціонуванні значної кількості інших генерацій (теплових, гідро) для компенсації негарантованої видачі потужності ВДЕ», - підкреслив Микола Власенко.

Другий варіант розвитку атомної генерації, за прогнозом керівника НТЦ, — стабілізуючий. «За цим варіантом також відбуватиметься продовження строків експлуатації енергоблоків АЕС та добудова енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС, але заміщення потужностей АЕС, які виводитимуться з експлуатації відбуватиметься за рахунок будівництва нових атомних енергоблоків. Третій можливий варіант – екстенсивний. Він передбачає будівництво додаткових нових ядерних потужностей для забезпечення після 2035 року виробництва електроенергії на АЕС на рівні 50–60% від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні з урахуванням перспектив розвитку економіки, росту ВВП і споживання електроенергії в державі, а також з урахуванням можливості експорту електроенергії», - уточнив Микола Власенко.

Він наголосив, що ознаками другого та третього варіантів розвитку є забезпечення макроекономічної стабільності та енергетичної безпеки країни, збереження та розвиток високотехнологічної сфери діяльності, виробничого і наукового потенціалу країни. «Будуть забезпечені виконання міжнародних зобов’язань України за Паризькою кліматичною угодою, зниження емісії парникових газів та негативного впливу на довкілля, а також гарантована видача потужності атомною генерацією. Відтак стабільне та надійне функціонування Об’єднаної енергосистеми України дозволить створити умови для сталого розвитку відновлювальних джерел енергії», - переконаний директор НТЦ.

Представники компанії Holtec International – Ukraine виступили з презентацією «Малі модульні реактори в Україні: перспективи, шляхи залучення інвестицій». Зокрема, головний адміністратор Консорціуму «Український модуль» Максим Пишний звернув увагу, що Україна має не відставати від сучасного світу в розвитку ВДЕ, але існуючий стан енергосистеми України характеризується значним базовим навантаженням на АЕС: «Під час зростання кількості СЕС, ВЕС енергосистема буде мати зростання потужності в залежності від стану навколишнього середовища. При цьому регулюючі потужності, такі як ТЕЦ, ТЕС та ГЕС є застарілими та не завжди готові виконувати свої функції. Україні потрібно розвивати нові напрями безвуглецевої генерації, які будуть здатні надавати додаткові послуги, зокрема, з частотного регулювання та проходження добових піків навантаження. Технологія малих модульних ректорів SMR 160, розроблена компанією Holtec, може досить швидко і з найменшими витратами вирішити питання регулювання навантаження що пов'язані зі значним збільшенням сонячної генерації. Крім того цей тип генерації не призводить до вуглецевих викидів».

Він нагадав, що 10 червня 2019 року НАЕК «Енергоатом», Holtec International та Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки України підписали тристоронню угоду, яка передбачає створення міжнародного консорціуму, метою якого є сприяння діяльності щодо впровадження в Україні технології малих модульних реакторів SMR-160.

Головний інженер Консорціуму «Український модуль» Костянтин Коба підкреслив, що технологія SMR 160 одна з найперспективніших, адже має очевидні переваги: малі одиничні потужності, які можна розміщати у зонах де потрібні додаткові послуги на енергоринку; витрати на будівництво; періодичність обслуговування; час експлуатації; повний цикл робіт з паливом. «Крім того, якщо ми говоримо про ефективне використання ядерних енергетичних установок то найважливішою характеристикою яка має розглядатися - є безпека, і використання в SMR 160 пасивних систем є важливою перевагою. Крім підвищення безпеки за рахунок зменшення кількості елементів, які можуть не виконати свої функції, це зменшує можливі людські помилки. Регулювання потужності буде відбуватися за рахунок фізичних зав’язків та не буде потребувати значного втручання операторів у всьому діапазоні потужності. Використання такого режиму роботи дасть можливість у сполученні з новітніми технологіями збільшити регулюючі потужності без збільшення вуглецевих викидів. Все це дозволить значно підвищити економічну віддачу від вкладень», - зауважив Костянтин Коба.

Підсумовуючи свою доповідь представники Holtec International – Ukraine наголосили, що найбільш реалістичним для реалізації проектів з будівництва нових ядерних об'єктів у сучасних законодавчих умовах вбачається механізм державно-приватного партнерства. За ним новостворені ядерні об’єкти можуть бути у приватній чи спільній власності, використовуючи державну підтримку у формі надання ядерного палива або експлуатації об’єктів.

Віце-президент канадської компанії Cameco Marketing Девід Дорксен виступив з доповіддю на тему «Перспективи уранового ринку». Він зазначив, що атомна генерація є надійним джерелом безвуглецевої електроенергії, і має усі передумови для того щоб і надалі здійснювати вагомий внесок у запобігання кліматичним змінам. «Українська атомна енергетика є одним з лідерів світової ядерно-енергетичної галузі, і я радий бути присутнім на заході, організованому НАЕК «Енергоатом», – наголосив Девід Дорксен.

Він повідомив, що наразі світовий урановий ринок знаходиться у перехідному стані: попит зростає, а пропозиція падає. Водночас, на тлі зростання попиту на урановий концентрат ціни на нього залишаються відносно низькими. Експерт повідомив, що за останні 8 років, які пройшли з часу аварії на японській АЕС «Фукушима», ціни на світовому спотовому ринку урану впали майже втричі - з 72 доларів за 1 фунт уранового концентрату у 2011 році до 25 доларів за фунт концентрату станом на вересень 2019 року. Він нагадав, що ціни на урановий концентрат у першому десятиріччі цього сторіччя зростали завдяки «ядерному ренесансу», який супроводжувався значними обсягами нового будівництва в галузі, а відтак і очікуваннями росту попиту на сировину для виробництва ядерного палива. «Але, аварія на Фукушимі стала шоком для атомної енергетики світу, та призвела до зупинки ядерних енергоблоків в деяких країнах, що відповідно стало негативним сигналом для ринку урану, ціна на якому впала до невиправдано низьких показників», - зазначив представник Cameco.

Девід Дорксен підкреслив, що відповіддю ринку на це падіння стало зменшення видатків на освоєння нових покладів урану, що у перспективі може призвести до дефіциту уранового концентрату. Таким чином, за його прогнозом, у наступні 20 років на ринку уранової сировини виникне розрив між попитом та пропозицією, який сприятиме росту цін та виходу на ринок нових потужностей з виробництва уранового концентрату, і це є позитивним сигналом для ринку у довгостроковій перспективі.

Нагадаємо, що Cameco (повна назва: Canadian Mining and Energy Corporation) - канадська гірничорудна компанія, діяльність якої охоплює весь цикл виробництва ядерного палива – від видобутку урану до збагачення та виробництво тепловиділяючих збірок. Cameco входить в трійку найбільших виробників урану в світі. Станом на кінець 2018 року на компанію припадає близько 18% світового видобутку і 9% світових поставок урану. Сумарно виробничі потужності з видобутку урану в Канаді і Казахстані складають понад 53 млн. фунтів урану щорічно. 21 серпня 2019 року НАЕК «Енергоатом» та Cameco Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння в ядерно-енергетичній сфері. Згідно із Меморандумом сторони розглянуть можливості розвитку співробітництва з постачання та виробництва за технологіями Cameco уранової продукції і ядерного палива.

З технічними рішеннями Інституту ядерних досліджень ÚJV Řež a. s. (Чехія), які дозволять кардинально підвищити безпеку нових реакторів типу ВВЕР-1000, учасників заходу ознайомив технічний директор міжнародних проектів Інституту ядерних досліджень ÚJV Řež, a. s. Володимир Кргоунек.   

Він підкреслив, що розробки ÚJV Řež можуть бути застосовані на реакторах ВВЕР-1000 енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС, добудова яких є одним з пріоритетів НАЕК «Енергоатом». Представник чеського інституту окремо виділив напрацювання чеських фахівців у сфері підвищення ефективності роботи системи аварійного охолодження активної зони реактора, системи локалізації аварій – захисної оболонки, системи скидання тиску першого контуру, системи додаткового відводу тепла з контайнмента та інших систем безпеки.

Володимир Кргоунек повідомив, що інститутом ÚJV Řež виконано значний обсяг експериментальних досліджень та розрахунків з метою вдосконалення систем захисту енергоблоків типу ВВЕР-1000 третього покоління для пом’якшення наслідків позапроектних аварій.

«Наші зусилля спрямовані на підвищення рівня безпеки базового проекту ВВЕР-1000/В-320 по можливості до рівня проектів GenIII. Нова філософія безпеки для модифікованого блоку ВВЕР-1000/В-320 складається не тільки з нових систем/пристроїв і устаткування, але також з адміністративних та організаційних заходів. Підвищення безпеки – досить складний процес, і саме тому вимагає комплексного підходу». – зазначив чеський фахівець.

Пан Кргоунек підкреслив, що у пропонованих рішеннях для кожного конкретного завдання враховано сучасний міжнародний досвід. «У той же час, для кожної окремої вимоги ми знаходимо таке рішення, яке буде взаємопов'язане з іншими вимогами, для досягнення цілісного концепту, що охоплює весь спектр потенційних ризиків», - додав технічний директор міжнародних проектів Інституту ядерних досліджень ÚJV Řež.

Підбиваючи підсумки другої панелі, її модератор Микола Власенко зазначив, що у період з 2030 року по 2040 рік перед атомною енергетикою України стоятиме надважливе завдання – заміщення потужностей, які відпрацювали свій термін, новими атомними енергоблоками. «В наших планах заміщення найстаріших українських енергоблоків – блоків №1 та №2 типу ВВЕР-440 Рівненської АЕС шістьма малими модульними реакторами SMR 160. Майданчик для цього на РАЕС існує, потужність 6 реакторів SMR 160 співставна з двома енергоблоками ВВЕР-440. Таким чином буде відпрацьовано технологію виведення енергоблоків з експлуатації, а також відпрацьовано ланцюжок виготовлення та постачання обладнання для SMR 160 українськими підприємствами, виключенням буде лише корпус реактора, який постачатиметься закордонним партнером», - уточнив Микола Власенко. Водночас він наголосив що перед Енергоатомом стоїть завдання обрати не одну, а декілька технологій для заміщення існуючих ядерних потужностей.  

З презентаціями доповідачів можна ознайомитись за посиланням