Пресцентр

Нові атомні потужності: турбота про майбутні покоління й екологічно чисту економіку

Розмір шрифту

Скинути
22.09.2021

Світ упевнено рухається до максимальної екологічної чистоти економіки – через розвиток атомної енергетики.

 

 

 

Країни, які на свій страх і ризик відмовляються від ядерних потужностей, обираючи джерела енергії на викопному паливі, ризикують опинитися економічними аутсайдерами: вже нині введено податки, мита та інші методи регулювання, спрямовані на очищення промисловості від шкідливих для довкілля морально застарілих способів отримання електроенергії, потреба людства у якій лише зростає.    

Декарбонізація – не данина моді. Сталий розвиток вже сьогодні неможливий без раціонального досягнення вуглецевої нейтральності, аби не допустити підвищення глобальної температури вище двох градусів за Цельсієм від рівня нинішнього, який аж ніяк не є нормою.

Жартувати не доводиться вже тепер: нестача продовольчих товарів, дефіцит питної води й катастрофічно швидка втрата біорозмаїття – це наше найближче майбутнє, якщо ми не оговтаємось просто зараз. Який же обрати шлях, щоб врятувати ситуацію? Лідери думок багатьох провідних економік світу вважають оптимальним рішенням мирний атом.

Економічна комісія ООН для Європи (UNECE, United Nations Economic Commission for Europe) дійшла висновку, що ядерна енергетика може бути частиною розширеного портфеля сталих технологій із низьким або нульовим рівнем викидів вуглецю задля декарбонізації глобальної енергетичної системи.

Національна атомна генерація впевнено демонструє результат: підраховано, що якби Україна взагалі не мала атомних електростанцій, щороку в атмосферу потрапляло б на 117 млн тонн, або на 30%, більше вуглецю. Загалом за 30 років незалежності України завдяки роботі вітчизняних АЕС вдалося запобігти викидам понад 3 млрд тон CO2. НАЕК «Енергоатом» як провідний виробник і постачальник електроенергії в Україні прагне й надалі сприяти пом’якшенню наслідків зміни клімату, через свої потужності допомагаючи переходу на більш чисту енергію. Тож відповідь на питання, чи потрібні нам нові атомні потужності, очевидна.

Рішення на вчора

«Наразі 15 енергоблоків українських АЕС забезпечують більше половини усієї електроенергії за найнижчою ціною порівняно з іншими генераціями, до того ж, без викидів парникових газів, – говорить керівник Енергоатома Петро Котін. – Збереження обсягів виробництва дозволить залишати тариф на електроенергію для населення доступним та гарантуватиме баланс і стійкість вітчизняної енергосистеми. Саме тому Енергетична стратегія України на період до 2035 року розглядає атомні станції як найефективніше з економічної точки зору низьковуглецеве джерело енергії, а тому прогнозує збереження частки атомної генерації в енергобалансі країни на рівні 50% і вище».

Водночас 12 з 15 енергоблоків вже отримали ліцензії на експлуатацію у понадпроєктний термін. Та це не привід хвилюватися щодо безпеки їхньої роботи: рішення про подальшу експлуатацію цих енергоблоків ухвалюються виключно після комплексу заходів з її підвищення та найсуворіших перевірок ядерної та радіаційної безпеки. Однак потрібно розуміти, що після 2030 року розпочнеться період, впродовж якого енергоблоки, які експлуатувалися протягом понадпроєктного строку, потрібно буде зупиняти – для подальшого виведення з експлуатації. До 2040 року країна буде на порозі зупинки енергоблоків сумарною потужністю близько 4-5 ГВт. Відповідно, виробництво електроенергії на АЕС без будівництва заміщуючих потужностей суттєво знижуватиметься. Це вимагає ухвалення рішень про будівництво нових атомних потужностей вже сьогодні – для заміщення тих, що вибуватимуть, адже на зведення кожного енергоблока потрібно від чотирьох років.

Водночас споживання електроенергії в Україні та світі лише зростатиме, тож виключно заміщенням не обійтися – потрібно буде збільшувати не тільки кількість нових енергоблоків, а й їхню виробничу потужність. З огляду на це, масштабний проєкт добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС не має розглядатися лише в контексті заміщення.

Найближчим часом Україна має внести у державну стратегію енергонезалежності проєкти добудови п’ятого енергоблока Рівненської АЕС, енергоблока №4 Південноукраїнської АЕС, а також сьомого та восьмого енергоблоків найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції. Наразі фахівці Енергоатома вивчають характеристики майданчиків для будівництва нових енергоблоків та зведення нових АЕС. Вже нині зрозуміло, що починати зводити їх потрібно якнайскоріше, адже на боротьбу зі змінами клімату, які людство відчуває вже сьогодні, часу все менше. Країни, які не бажають швидко й рішуче реагувати на нові виклики, ризикують лишитися без інвестицій та інших важелів фінансової допомоги.

Всупереч міфам

Міфів навколо атомної енергетики так багато, що їх не встигав би спростовувати навіть спеціальний цілодобовий телеканал. Одне з майже невикорінних упереджень в українському суспільстві будується на псевдотезі про те, що енергоблоки ХАЕС будуватимуть за старими радянськими технологіями. Олії до вогнища постійно додають декотрі місцеві політики й народні депутати, які навмисне маніпулюють фактами та навіюють суспільству брехливу думку про те, що на них начебто чекає новий Чорнобиль.

Українські атомники не просто так мають репутацію одних із найкращих у світі. Вони постійно підвищують кваліфікацію та засвоюють найкращий міжнародний досвід. Нові енергоблоки Україна зводитиме виключно за сучасними і найпродуктивнішими технологіями, до того ж, без найменшої прямої чи опосередкованої участі Росії. Тези про безальтернативність постачання реакторного обладнання з Російської Федерації переважно лунають від тих, хто абсолютно ігнорує об’єктивну реальність, у якій успішні перемовини та домовленості Енергоатома з кращими гравцями на світовому ринку реакторних технологій – це доконаний факт.

На недавній зустрічі міністра енергетики України Германа Галущенка з заступником Міністра енергетики США Ендрю Лайтом сторони обговорили заходи в рамках Стратегічного діалогу, ключові інвестиційні проєкти й перспективні напрями двосторонньої співпраці.

«Загальна атмосфера зустрічей та досягнуті домовленості дозволяють мені впевнено заявити, що Україна дійсно має підтримку з боку США у зміцненні своєї енергетичної безпеки та незалежності. Дуже важливо, що як українська, так і американська сторона спрямовані на досягнення конкретного результату. Такий підхід – we can do it – є запорукою успіху», – повідомив пан Галущенко.

Як розповів директор відокремленого підрозділу НАЕК «Енергоатом» «Науково-технічний центр» Микола Власенко, успішні перемовини щодо постачання новітніх технологій для українських енергоблоків Компанія веде не лише з Westinghouse, а й з компаніями Південної Кореї, Китаю та Франції. Наразі найоптимальніші рішення запропоновані саме фахівцями компанії Westinghouse, з яким Енергоатом пов’язаний десятиліттями стратегічної взаємовигідної співпраці.

Днями президент Westinghouse в регіоні EMEA (Європа, Середній Схід та Африка) Тарік Чохо висловив упевненість: історія роботи американської компанії в Україні виходить далеко за рамки постачання ядерного палива. «Багато проєктів з підвищення безпеки, реалізовані на енергоблоках України за допомогою Westinghouse, не лише роблять їх більш безпечними і надійними, але дозволяють пролонгувати їхній життєвий цикл», – повідомив пан Чохо. Він додав, що Westinghouse планує співпрацю з ВП «Атоменергомаш» для отримання ним необхідної сертифікації. Після завершення цього процесу Атоменергомаш зможе розпочати в Україні виробництво власних паливних збірок.

Баланс та стійкість

Фахівці Енергоатома за допомогою спеціалістів із закордонних науково-проєктних установ порахували, що введення в експлуатацію енергоблоків №3 та №4 ХАЕС забезпечать додаткове виробництво 16,2 млрд кВт-год (відпуск 15,4 млрд кВт-год) електроенергії щорічно. Річний дохід від продажу цієї електроенергії становитиме близько 30 млрд грн без ПДВ за поточними цінами на ринку. Але справа не лише у доході та фінансовій стабільності НАЕК «Енергоатом». Проєкт будівництва цих енергоблоків є стратегічним для держави Україна.  

«По-перше, збільшення обсягів виробництва електроенергії дозволить залишити тариф для споживачів доступним навіть в умовах постійного зростання цін на продовольчі й господарчі товари і забезпечить баланс та стійкість енергосистеми країни. А це означає гарантію енергетичної безпеки й стабільність економічної ситуації, – пояснює пан Котін. – По-друге, проєкт створить тисячі додаткових робочих місць як на етапі будівництва, так і на етапах введення енергоблоків в експлуатацію. Також він дозволить завантажити замовленнями на виробництво обладнання для енергоблоків вітчизняні промислові підприємства – планується використання сучасного допоміжного обладнання з локалізацією виробництва в Україні до 70%. І це означає соціально-економічний розвиток не тільки регіону, на території якого розташована Хмельницька атомна станція, а й інших регіонів».

На Хмельницькій АЕС з нуля збудують енергоблок за технологією АР-1000. Це буде перший (пілотний) проєкт глобальної співпраці Енергоатома з Westinghouse. Американська реакторна установка АР1000 також стане основою для ще чотирьох енергоблоків на майданчиках інших українських АЕС.

Використання американської технології АР1000 в довгостроковій перспективі дасть Енергоатому можливість забезпечувати найвищий рівень безпеки, надійну роботу атомної генерації, її інноваційність та дбайливе ставлення до довкілля.

Окрім цього, будівництво нових енергоблоків ХАЕС сприятиме стратегічній синхронізації енергосистеми України з енергосистемою ЄС та її інтеграції з Європейською енергомережею ENTSO-E. Адже згідно з розпорядженням уряду №671-р від 15 червня 2015 року, одним із фінансових інструментів для добудови енергоблоків №3 та №4 ХАЕС мала б стати організація видачі потужності енергоблока №2 Хмельницької АЕС для експорту електроенергії до країн ЄС.

Технологія

31 серпня 2021 року у присутності Президента України Володимира Зеленського керівник ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін і президент та головний виконавчий директор компанії Westinghouse Патрік Фраґман підписали Меморандум про співпрацю, який передбачає розміщення реакторів Westinghouse AP-1000 в Україні. Попередньо домовилися, що за технологією AP1000 збудують п’ять енергоблоків на АЕС України.

В рамках поїздки до США пан Котін відвідав склади з обладнанням компанії Westinghouse Electric у Південній Кароліні, де зберігається устаткування для будівництва атомних реакторів Westinghouse, щоб наочно упевнитися: технологія відповідає найвищим вимогам, обладнання повністю готове до монтажу.

«Ми оглянули основне обладнання реакторної установки АР-1000, що вже виготовлено, зберігається на складі Westinghouse та готове до відвантаження, – розповів керівник Енергоатома. – Засвідчили, що умови зберігання задовільні, продукція знаходиться у відмінному стані. Більшість критичного обладнання зберігається під азотною подушкою. Повний комплект для реакторного острова у наявності. Таким чином ми зможемо значно скоротити терміни будівництва енергоблока, оскільки не потрібно витрачати час на виробництво цього обладнання».

Як повідомив глава Westinghouse Тарік Чохо, АР-1000 – реактор покоління III+, що має не лише стійку, але й високомодульну і компактну конструкцію, на додачу до передових механізмів пасивної безпеки. Його вплив на довкілля також радикально відрізняється у кращий бік від будь-якого іншого реактора третього покоління.

Від держави для своєчасного здійснення всіх етапів цього амбітного проєкту Енергоатом наразі потребує лише прийняття Закону «Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3,4 ХАЕС», якнайскорішого ліцензування американської технології, створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення до участі в ньому потужних закордонних партнерів і розуміння важливості цього задуму для безпечного енергетичного майбутнього країни.

Ставлення сусідів

Ще однією улюбленою тезою критиків нового атомного будівництва є ставлення сусідніх країн до зведення енергоблоків. У травні та червні 2019 року тривали транскордонні консультації в рамках дії Конвенції Еспо. Її положеннями передбачено, що процедуру оцінки впливу на довкілля потенційно небезпечних об’єктів мають проводити не тільки всередині країни, а й у суміжних країнах, на які ці об’єкти можуть мати потенційний вплив.

Україна виконала вимоги документа: 3 травня 2019 року громадські слухання з питання добудови енергоблоків №3 та №4 ХАЕС пройшли у Мінську, 22 травня 2019-го – у Варшаві, 13 червня того ж року – у Відні. За результатами цих слухань було підписано двосторонні протоколи з Білоруссю, Австрією та Польщею. Всі сторони надали підтвердження про завершення консультацій та відсутність зауважень. Протягом поточного року було завершено консультації з цього питання ще чотирма країнами – Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Молдовою. 10 вересня 2021 року під головуванням міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамовського, за участі заступників міністрів енергетики й економіки, а також представників МЗС, відбулося засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань реалізації в Україні Конвенції Еспо. Координаційна рада схвалила рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля проєкту будівництва енергоблоків №№ 3-4 Хмельницької АЕС. 

Висновки

Наразі багато країн світу усвідомлюють нагальну потребу в сучасних атомних енергоблоках. Об’єднані Арабські Емірати нинішнього року запустили першу АЕС – Барака, Словаччина добудувала атомну станцію Моховце, на британській Хінклі-Пойнт зводять два нові блоки, також ще два енергоблоки скоро матиме пакистанська АЕС Карачі. Польща оголосила про намір розпочати будівництво атомних потужностей не пізніше 2030 року – планується звести щонайменше шість енергоблоків. Створення власних АЕС планують Іран та Єгипет.

За інформацією МАГАТЕ, наразі нові енергоблоки зводяться в Китаї (11 у стадії будівництва), Індії (7), Південній Кореї (4), Росії (3), Бангладеші (2), Об’єднаних Арабських Еміратах (3), Великій Британії (2), Туреччині – (2), США (2), Словаччині (2) та по одному – у Франції, Аргентині, Бразилії й Фінляндії.

Окрім інших переваг, нові атомні потужності дадуть національній економіці спроможність експортувати електроенергію до інших країн.  До європейської енергетичної системи ENTSO-E Україна має приєднатися уже в 2023 році. На європейському ринку електрична енергія коштує щонайменше удвічі дорожче, тож її експорт туди відкриває перед Енергоатомом перспективи для оновлення та подальшої модернізації існуючих потужностей.

Відкладати час старту будівництва нових енергоблоків українських АЕС нікуди. Адже під загрозою енергетична безпека, стабільність та незалежність прийдешніх поколінь.

Автор: Костянтин Сімейко – доктор технічних наук, заступник голови Ради молодих вчених при відділенні фізико-технічних проблем енергетики НАН України, член науково – аналітичної ради Українського ядерного товариства.

Публікацію підготовлено за матеріалами: https://bit.ly/3u0skG6