Прес-центр

Друга зустріч Friendly Nuclear UA пройшла під гаслом «Звідки беруться фобії?»

Розмір шрифту

Скинути
03.04.2015

Друга зустріч Friendly Nuclear UA («Дружній Атом») пройшла у форматі дискусійного майданчику. 1 квітня, у Міжнародний день гумору, в прес-центрі НАЕК «Енергоатом» обговорили цілком серйозні теми – «Продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС» та «Роль атомної енергетики у пом’якшенні змін клімату та у майбутньому енергетичному міксі». Експертами та коментаторами на заході виступили Микола Зарицький (НАЕК «Енергоатом») та Олексій Хабатюк (Фонд цільових екологічних інвестицій).

Пропонуємо найцікавіші тези виступів фахівців.

Микола Зарицький, кандидат фізико-математичних наук, фахівець з управління процесом старіння енергоблоків.

Про походження терміну «проектний строк експлуатації»:

«Складно пояснити, на чому ґрунтується 30 років проектного терміну експлуатації. Просто вважалось, що за 30 років станція себе окупить».

«Сьогодні ми переходимо від підходу проектної експлуатації до запровадження довгострокової експлуатації (LTO, long-term operation), при якому кожні 10 років необхідно обґрунтовувати регуляторному органу безпеку подальшої роботи енергоблоку. Це світова практика».

«Раніше був консервативний підхід. Зараз у нас переоцінка цінностей – ми відбираємо консерватизм».

Про те, що найбільше впливає на продовження експлуатації енергоблоків АЕС:

«Не кожна нація здатна експлуатувати АЕС».

«Тривалість роботи енергоблоку значною мірою залежить від обслуговування. От, наприклад, є люди, які зношують взуття за сезон, а є такі, що утримують у гарному стані. В одних автомобіль за декілька років розвалюється, а інші внукам передають».

Олексій Хабатюк, міжнародний експерт з питань змін клімату, голова наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій.

Про технології з «нульовим» впливом на клімат:

«Зараз дуже багато розмов про так зване “zero-emission”, «нульові викиди». У моєму розумінні це нонсенс. На поточний момент такої технології не існує. Під “zero-emissions”почала з’являтися маленька примітка “на трубі”. В електромобіля, наприклад, немає викидів на кінці труби. Але для того, щоб його виготовити, зарядити… все рівно викиди були».

«Останнім часом популярними стають “low-carbon” технології, тобто низьковуглецеві. До цих технологій, як не дивно, відносять практично усі види відновлювальної енергетики – вітроенергетику, сонячну енергію, енергію припливів і відливів, біоенергія, геотермальна, аеротермальна. Але в останньому матеріалі Європейської Комісії атомну енергетику почали відносити до низьковуглецевих технологій, тобто до тих технологій, які вони розглядають як перспективну для зменшення викидів парникових газів».

Про пріоритети зміни клімату та енергозбереження в Україні:

«В Україні питання клімату стоїть на якомусь 138 місці у пріоритетах державної політики, на останніх місцях екологічної політики. Зміна клімату – це далеко не екологічна проблема. Чи вірю я в наявність проблеми зміни клімату? Скажу відверто. Навіть якби її не було, я б її придумав. Ви ж не будете сперечатися, що ресурси вичерпуються. Щоб зберегти ресурси, потрібно змінити мислення та вкладати у нові технології, які дозволять більш раціонально їх використовувати».

«Енергетична нерівність ще гірша, ніж фінансова чи продовольча. На рівні своїх нефізіологічних потреб людина може витрачати безкінечно багато ресурсів».

 «Є дві речі, які йдуть пліч-о-пліч – це енергозбереження та зміни клімату. Для України це – робиш одне, отримуєш друга автоматично».

Про страхи відносно атомної енергетики.

«Атомна енергетика – це лиш одна із частин, яка дозволяє вирішувати одну із проблем. Але ця проблема знаходиться не в сфері технологій, а у сфері свідомості».

«Фобії формуються через нестачу знань та через інформаційний вплив. Зараз у нас надмірна кількість інформації, але для того, щоб виділити цінну, потрібні правильні фільтри та багато часу».

Учасники заходу, серед яких студенти, журналісти, представники екологічних рухів (НУО «Беллона»), взяли активну участь в дискусії. Зокрема,  підіймалися питання щодо поводження з енергоблоком, коли вже немає можливості експлуатувати його далі, які показники найбільше впливають на старіння реактора тощо. Цікаву дискусію викликали запитання щодо підходів до формування політики енергозбереження у країнах Європи та США.

Просимо усіх бажаючих заздалегідь інформувати організаторів про бажання взяти участь у зустрічах Friendly Nuclear UA, пропонувати цікаві для вас теми та формат заходів.

Ініціатива «Дружній Атом» покликана забезпечити більш широкий доступ до інформації, створити дискусійний майданчик для усіх зацікавлених – від студентів до працівників галузі, надати можливості почути різні думки та бути почутими.