Діяльність

Інвестуємо в розвиток

Розмір шрифту

Скинути
13.04.2020

Доступність електричної енергії – є вирішальною умовою для економічного зростання будь якої сучасної країни. НАЕК «Енергоатом», як найбільший виробник електроенергії в Україні, є гарантом економічної стабільності та сталого розвитку нашої держави. Відтак збереження та розвиток атомної генерації, як ключового елементу вітчизняної електроенергетики, відповідає стратегічним інтересам Українам, як з точки зору сталого розвитку країни, так і з огляду на необхідність посилення її енергетичної безпеки. Стабільна робота ядерно-енергетичного комплексу потребує ретельного планування довгострокових інвестиційних проектів і належного фінансування. Енергоатом інвестує у розвиток виробництва, продовження терміну експлуатації енергоблоків, підвищення рівня безпеки та зменшення впливу на навколишнє середовище. 

 

 

Пріоритетами інвестиційної діяльності Компанії є: 

▶ підтримка безпечної та надійної роботи АЕС і продовження термінів експлуатації енергоблоків; 

▶ створення умов для забезпечення енергетичної незалежності України;

▶ збільшення виробництва електроенергії шляхом більш ефективного використання існуючих потужностей;

▶ збільшення експортного потенціалу Компанії

Кінцевою метою усіх без виключення проектів Компанії є підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

 

 

КОМПЛЕКСНА (ЗВЕДЕНА) ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС (КЗПБ)  

З метою неухильного подальшого підвищення ядерної безпеки, забезпечення ефективної та надійної роботи енергетичної галузі, доведення безпеки атомних енергоблоків України до рівня кращих європейських стандартів та вимог з ядерної безпеки та охорони довкілля НАЕК «Енергоатом» реалізує Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КЗПБ). КЗПБ була розроблена Енергоатомом із врахуванням рекомендацій спільного проекту Єврокомісії, МАГАТЕ та України щодо підвищення безпеки і виконання постфукусімських заходів на енергоблоках АЕС. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2011 р. Постановою КМУ від 08.05.2019 №390 продовжено термін реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій до 2023 року. Для виконання проекту КЗПБ Енергоатом залучив найбільший в історії енергетичного сектору України кредит європейських інституцій – 600 млн євро (Європейський банк реконструкції та розвитку і Європейське співтовариство з атомної енергії).

 

«ЕНЕРГЕТИЧНИЙ МІСТ «УКРАЇНА - ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ»

Проект «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз» має створити сприятливі умови для залучення інвестицій, збільшити пропускну спроможність міждержавних електричних мереж і відповідати цілям імплементації Третього енергетичного пакета ЄС. У 2015 році НАЕК «Енергоатом» разом з НЕК «Укренерго» та Polenergia International підписали Меморандум щодо реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз». У своїй суті «Енергетичний міст Україна-ЄС» спирається на проект Європейського банку реконструкції та розвитку з модернізації українських мереж передачі електроенергії для її подальшої синхронізації з європейською енергосистемою ENTSO-E. Україна має потенціал для підключення до мереж Євросоюзу та його ринку електроенергії, вона може стати надійним експортером електроенергії для Європи. У рамках проекту передбачено здійснити перемикання енергоблока №2 ХАЕС (також розглядається питання до - цільності відокремлення двох енергоблоків) з об’єднаної енергосистеми України до європейської ENTSO-E для здійснення експорту електроенергії за двома напрямками: через відновлену ЛЕП-750 кВ Жешув (Польща), а також, після модернізації Західноукраїнської підстанції, по діючій лінії електропередач на підстанцію Альбертирша (Угорщина).

БУДІВНИЦТВО ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СХОВИЩА ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА

Спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) - один із найважливіших проектів Енергоатома та ключовий проект не лише для атомної генерації, а й для країни в цілому. Його реалізація значно посилить енергобезпеку та підвищить енергонезалежність України. Енергоатом – єдина компанія у світі, яка, експлуатуючи реактори ВВЕР російського дизайну, змогла диверсифікувати джерела постачання ядерного палива для українських АЕС. Станом на 1 січня 2020 року у складі активних зон шести енергоблоків українських АЕС експлуатувалося 746 тепловиділяючі збірки виробництва компанії Westinghouse. Будівництво ЦСВЯП дозволить підтримати політику диверсифікації постачань та вирішити питання щодо зберігання відпрацьованого ядерного палива українських АЕС з урахуванням різних джерел постачання. Будівництво ЦСВЯП було розпочато у 2017 році і на початок 2020 року будівельна готовність об’єкту становить 97%.

Партнер НАЕК «Енергоатом» за проектом будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС – компанія Holtec International (США), за технологією якої ведеться будівництво.

21 грудня 2017 року Міністерство фінансів України, НАЕК «Енергоатом», Корпорація закордонних приватних інвестицій (OPIC, США) і Central Storage Safety Project Trust підписали угоди про залучення $250 млн на будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. 14 лютого 2018 р. у Вашингтоні OPIC, НАЕК «Енергоатом» та «Bank of America/Merrill Lynch», як організатор розміщення облігацій на ринку капіталів США, затвердили остаточні умови фінансування будівництва в Україні ЦСВЯП у розмірі $250 млн.

 

ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСНИХ ЛІНІЙ ПЕРЕРОБКИ РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ

В останні роки на українських АЕС було реалізовано низку проектів щодо впровадження сучасних технологій з переробки радіоактивних відходів (РАВ). Однак, попри тенденцію до постійного зниження утворення РАВ, роботи, спрямовані на їх подальшу мінімізацію, продовжуються. Одним із основних заходів удосконалення системи поводження з РАВ на АЕС є створення комплексів для переробки радіоактивних відходів (КПРАВ) з використанням сучасного обладнання та апробованих технологій, таких як спалювання, суперпресування та дезактивація. Вибір технологій переробки РАВ здійснювався з урахуванням міжнародного досвіду, рекомендацій МАГАТЕ та Єврокомісії.

Впровадження КПРАВ на кожній із діючих українських АЕС дозволить оптимізувати використання сховищ відходів, значно зменшити обсяги їх накопичення та підвищити рівень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами.

В 2019 році завершено введення в експлуатацію комплексу з переробки радіоактивних відходів (КПРАВ) – на Рівненській АЕС. Об’єкт став другим після комплексу на ЗАЕС, покликаним суттєво удосконалити поводження з РАВ на АЕС України. Також у минулому році в рамках реалізації 1-ої черги проекту «Будівництво комплексу переробки твердих радіоактивних відходів (КПТРВ) ВП ЮУАЕС» введено в експлуатацію паспортизатор радіоактивних відходів.

 

СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ «СОНЕЧКО-1»

Профіль та специфіка діяльності дозволяють НАЕК «Енергоатом» здійснювати вагомий внесок у розвиток двох видів відновлюваної енергетики: гідроенергетики та сонячної енергетики. До складу Компанії входять Олександрівська ГЕС і Ташлицька гідроакумулююча електростанція. В останні роки ринок сонячної енергетики в Україні демонструє надвисокі темпи зростання - за даними Держенергоефективності, за 2015-2019 роки сукупна потужність СЕС в Україні зросла майже у 8 разів - з 432 МВт до 3420 МВт. Таке зростання обумовлено дуже привабливим «зеленим» тарифом і державний Енергоатом цілком здатен заробляти для держави гроші на цьому ринку. Водночас, будівництво СЕС на майданчиках атомних електростанцій здатне підвищити безпеку експлуатації енергоблоків АЕС, адже сонячні електростанції стануть додатковим резервним джерело аварійного живлення енергоблоків.

Пілотний проект НАЕК «Енергоатом» у сфері сонячної енергетики передбачає будівництво СЕС  загальною потужністю 13,2 МВт у районі водойми-охолоджувача Запорізької АЕС. Заплановано будівництво двох аналогічних СЕС на ЮУАЕС та ХАЕС відповідно.

 

ПРОЕКТИ РОЗВИТКУ ЮЖНО-УКРАЇНСЬКОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС

Ташлицька гідроакумулююча електростанція входить до складу Южно-Українського енергетичного комплексу та є своєрідним водяним акумулятором. Вода у верхньому водосховищі ТГАЕС у будь-який час може бути використана для виробництва електроенергії на піках споживання. Відсутність в об’єднаній енергосистемі України достатньої кількості маневрових потужностей визначає цей проект як актуальний та важливий для країни.

Реконструкція системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС

Реалізація проекту реконструкції системи водопостачання ЮУАЕС дозволить уникнути втрат при виробництві електроенергії на ЮУАЕС через високу температуру циркуляційної води та зняти обмеження потужності станції, що викликані недостатньою охолоджувальною здатністю Ташлицького водосховища в спекотні літні періоди. Станція зможе збільшити річне виробництво електроенергії на 3-15%. 

РЕКОНСТРУКЦІЯ ВІДКРИТОЇ РОЗПОДІЛЬЧОЇ СПОРУДИ 750 КВ ЗАПОРІЗЬКОЇ АЕС

Проект підвищить надійність роботи південної частини ОЕС України, зніме мережеві обмеження видачі потужності Запорізької АЕС та збільшить пропускну здатність перетинів південної частини ОЕС України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БУДІВНИЦТВО ПРИМІЩЕННЯ ТЕХНІЧНОГО ЦЕНТРУ АВТОМАТИЗОВАНИХ ДИСТАНЦІЙНИХ ЗАСОБІВ КОНТРОЛЮ МЕТАЛУ НА РІВНЕНСЬКІЙ АЕС

Технічний центр автоматизованих дистанційних засобів контролю металу призначений для сервісного обслуговування електронно-механічного обладнання автоматизованих дистанційних систем контролю металу, підготовки персоналу з обслуговування систем та обробки отриманих даних.