На Южно-Українському енергетичному комплексі в Миколаївській області літо почалося з приємної та довгоочікуваної події – запуску в роботу двох нових бризкальних басейнів, зведених для вдосконалення системи охолодження атомної станції.

Оновлення масштабні, вартісні та вкрай нагальні необхідні не лише для функціонування АЕС, але й для покращення екологічної ситуації загалом в регіоні. А після остаточної реалізації програми «Реконструкція системи технічного водопостачання на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнах ЮУАЕС» обсяги виробництва електроенергії станцією влітку зростуть на 40%. До кінця року на Ташлицькій гідроакумулювальній станції планують запустити також третій гідроагрегат, який наразі готовий на 90%. Та на цьому новації й перетворення, які плануються на унікальному для України комплексі, що поєднує атомну генерацію з гідро-, не вичерпуються.

Гарант стійкості національної енергосистеми на півдні країни

Вдале розташування Южно-Українського енергетичного комплексу на річці Південний Буг дало змогу поєднати в одному місці три генеруючі потужності – Южно-Українську атомну станцію, Олександрівську гідроелектростанцію і Ташлицьку гідроакумулювальну. Комплекс генерує близько 10% від загального виробництва електроенергії в Україні (17–20 млрд кВт-год на рік) та забезпечує потреби у світлі п’ятимільйонного населення і промисловості Миколаївщини, Одещини, Херсонщини й Кіровоградщини.

Южно-Українська АЕС працює трьома енергоблоками-тисячниками (потужністю 1000 МВт)

Особливість Южно-Українського енергетичного комплексу – в його потужностях та їхньому функціоналі. Базовою є Южно-Українська АЕС, яка працює трьома енергоблоками-тисячниками (потужністю 1000 МВт), ГЕС з двома гідроагрегатами загальною потужністю 11,5 МВт слугує по суті дамбою, а ГАЕС (потужність 302 МВт) у пікові години часи та під час нічних спадів енергоспоживання регулює навантаження у південно-західній частині Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

Гідроелектростанція з двома гідроагрегатами загальною потужністю 11,5 МВт слугує по суті дамбою

Ташлицька ГАЕС, яка є другою за потужністю складовою енергокомплексу, проєктувалася як своєрідний акумулятор води. Вночі, коли споживання суттєво знижується, гідроагрегати станції піднімають воду з нижнього (Олександрівського) водоймища у верхнє. А зранку та ввечері, коли енергоспоживання стрімко зростає, вода з верхнього водоймища поступає на гідроагрегати, виробляючи необхідну «пікову» електроенергію.

Ташлицька гідроакумулювальна електростанція є другою за потужністю складовою енергокомплексу

Зараз станція працює на двох агрегатах із шести можливих. У разі добудови ТГАЕС стійкість вітчизняної ОЕС зросте, з‘явиться оперативний резерв для регулювання частоти електричного струму, а відтак і умови для експорту електроенергії. У перспективі ж збільшення потужності станції дасть можливість вийти на ринок допоміжних послуг, що зробить її прибутковою.

Слід враховувати, що Миколаївська область, де розташований комплекс, вважається посушливою зоною. Слідкуючи за станом колись повноводного Південного Бугу, фахівці констатують, що з року в рік водність річки знижується. Це пов’язано з географічними особливостями регіону: переважна більшість поверхневих вод тут формується завдяки малим річкам, які притоками впадають у велику ріку. А стік з малих річок Миколаївщини – мізерний, і використовувати його для водозабезпечення неможливо без створення водосховищ для регулювання стоку.

Миколаївщина, де розташований Южно-Український енергокомплекс, вважається посушливою зоною. Для нормального забезпечення регіону водою та регулювання її стоку потрібні  водосховища

Останнім часом фактична водність на 36–65% менша за середню норму багатьох попередніх років. Водночас потреби регіону у воді зростають – і для забезпечення людей питною водою, і для сільського господарства та бізнесу, тож було зрозумілим: енергокомплекс потребує масштабної реконструкції, щоб і проблеми з водою в області вирішити, і глобально оновити охолоджувальну систему Южно-Української АЕС.

Найбільший фонтан Миколаївщини

Номінальна потужність Южно-Української атомної станції становить 3000 МВт, однак у спеку через значне підвищення температури води у Ташлицькому охолоджувачі виробництво електроенергії доводитися обмежувати вполовину – до 1500 МВт. Щоб вирішити цю проблему, п’ять років тому розпочалася масштабна «Реконструкція системи технічного водопостачання на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнах ЮУАЕС». Великий за задумом та кошторисом проєкт, яким передбачено зведення на станції п‘яти бризкальних басейнів, був затверджений Кабінетом Міністрів ще 2016 року, однак фіналізувати перший етап будівництва вдалося лише протягом останнього року – вже за нового керівництва Енергоатома.

Реконструкція передбачає зведення на станції п‘яти бризкальних басейнів

Лише кілька цифр для розуміння масштабів будівництва. Розмір одного бризкального басейну – 145 на 395 метрів, і це 7 олімпійських (тобто найбільших) футбольних полів. А загальна площа всіх п’яти басейнів, передбачених проєктом, становить 286 тисяч 375 м2. Тільки-но уявіть!

Вартість проєкту – 3,4 млрд грн, з яких наразі виконано робіт на 2,3 млрд грн.

Після добудови всіх басейнів температура води у Ташлицькому водосховищі має зменшитися на 7-8 градусів, і це не тільки покращить екологічну ситуацію навколо АЕС, а й зніме обмеження у виробництві електроенергії у теплий період року і атомна станція зможе наростити виробництво електроенергії до 2549 млн кВт-год за максимальною розрахунковою оцінкою.

«Цього року також введуть в експлуатацію третій та четвертий басейни з п'яти передбачених і третій гідроагрегат Ташлицької гідроакумулювальної станції, а завершення реконструкції та запуск басейну №5 заплановано на 2022 рік», – повідомив під час урочистого запуску першої черги басейнів керівник «НАЕК «Енероатом» Петро Котін.

Після добудови всіх басейнів температура води у Ташлицькому водосховищі має зменшитися на 7-8 градусів

Крім того, в акваторії Ташлицького водосховища облаштовують струменеспрямовуючу завісу, поруч зводять комплекс споруд для заповнення й підживлення водойми-охолоджувача.

Для сучасної України подібні великі проєкти давно стали рідкістю, бо на них катастрофічно бракує коштів. Не просто було й Енергоатому вчасно добудувати два нові бризкальні басейни з потужною насосною станцією й налагодити необхідне обладнання. Особливо з огляду на те, що борги перед Компанією за вчасно вироблену і доступну для населення електроенергію сягнули вже десятків мільярдів гривень.

Запуск нової насосної станції на ЮУАЕС

«Через складний фінансовий стан нашої Компанії ми вибилися з графіка платежів підрядникам, що призвело до уповільнення темпів будівництва, – розповіла директорка з проєктів та інвестиційних програм ДП «НАЕК «Енергоатом» Тетяна Амосова. – Але оскільки для нашого керівництва цей проєкт став одним із пріоритетних, було докладено максимум зусиль, і після того як  Енергоатому частково погасили заборгованість за відпущену електричну енергію, ми змогли здійснити основні платежі по наших об’єктах, зокрема по бризкальних басейнах і Ташлицькій ГАЕС».

Керівник Енергоатома Петро Котін урочисто запускає першу чергу бризкальних басейнів на Южно-Українській атомній електростанції

Отже, два басейни вже функціонують. Після урочистого натискання центральної кнопки «Пуск» на пульті управління нової потужної насосної станції, один з її працівників з гордістю сказав: «Через 40 секунд запрацює найбільший фонтан Миколаївщини!».

Добудова Ташлицької ГАЕС

На цьому оновлення Южно-Українського енергетичного комплексу не завершується – у планах ще чимало проєктів. Щоправда, їхнє завершення наштовхується на перепони. Так, анонсована добудова Ташлицької гідроакумулювальної електростанції (ТГАЕС) викликала гучну негативну реакцію з боку екоактивістів, хоча вона передбачена державною «Програмою розвитку гідроенергетики на період до 2026 року», затвердженою Кабміном (№ 552-р від 13 липня 2016 р.) та Енергетичною стратегією України до 2035 року.

Завершення будівництва ТГАЕС передбачено урядовою програмою і включає поступове введення в експлуатацію шести гідроагрегатів загальною потужністю 906 МВт

Проєкт також погоджений Міненерго (№ 01/33-2327 від 7 березня 2019 р.) і Мінекології (№ 5/4-7/12569-18 від 20 листопада 2018 р.), причому всі документи по ньому базуються на багаторічних дослідженнях і спостереженнях та техніко-економічних обґрунтуваннях, здійснених провідними експертними організаціями –ПІ «Укргідропроект», НАН України, ЦС «Укрінвестекспертиза».

Завершення будівництва ТГАЕС включає поступове введення в експлуатацію шести гідроагрегатів загальною потужністю 906 МВт. Вартість проєкту реконструкції – 14,25 млрд грн, станом на 1 травня 2021 року профінансовано 3,3 млрд грн.

Машинна зала Ташлицької ГАЕС та «верхівка» гідроагрегата №1. До кінця 2021 року планується запустити агрегат №3.

Наразі на станції працює два гідроагрегати сумарною робочою потужністю 302 МВт. До кінця 2021-го у планах введення в експлуатацію третього агрегату, здатного працювати за наявного рівня води в Олександрівському водосховищі. До речі, з цієї водойми використовують воду також для зрошення та водопостачання.

Подальша розбудова станції передбачає введення в експлуатацію агрегатів № 4–6 (не раніше 2024–2026 років), і вона включена до урядової програми розбудови атомної та гідроенергетики. Власне, добудова ТГАЕС забезпечить безперебійну роботу самої станції та сприятиме вирішенню нагальних «водних проблем» посушливої степової Миколаївщини. А проблеми – серйозні.

Санітарно-екологічні витрати Олександрівського водосховища для господарських потреб регіону (зрошення та питна вода) у найтеплішу пору року вже понад десятиліття не дотягують до чинного санітарно-екологічного попуску – 17 м3/с. У 2007-му такий період тривав 53 доби, у 2015 році – 100 діб, у 2020-му – 114. Отже, меженний період (коли в річці фіксуються найнижчі рівні води, а її витрати менші за санітарно-екологічні) неухильно зростає.

«Завершення реконструкції гідроакумулюючої станції згідно з проєктом збільшить об‘єм водосховища до 72 млн кубометрів, з них 46 млн використовуватимуться для потреб народного господарства, – пояснив начальник управління капітального будівництва ВП «Южно-Українська АЕС» Павло Вірич. – Зараз водосховище має 14 млн куб. Після реконструкції зможемо в літній період забезпечити санітарний пропуск води нижче Олександрівського вузла. Тоді в нас працюватимуть водозабори Вознесенська та Нової Одеси і буде течія. Буде вода!»

Добудова Ташлицької ГАЕС згідно з проєктом дать можливість забезпечити регіон водою

Будь-які проєктні рішення обов’язково вимагають комплексного наукового супроводу, зокрема моніторингу навколишнього середовища. Тож задля спорудження і роботи Ташлицької ГАЕС починаючи з 1998 року і дотепер Інститут геохімії навколишнього середовища НАНУ здійснює комплексний екологічний моніторинг на станції, водосховищі та прилеглій території.

Спостереження показали, що із заповненням Олександрівського водосховища до відмітки 16 м у 2010 році значення фізико-хімічних показників якості води не змінились, а місцева флора і фауна може адаптуватися до зміни умов існування. Заповнення ж водойми до передбаченого проєктом рівня 20,7 м відбуватиметься лише на піку весняних паводків, коли ріка «повна» і можна акумулювати воду, яка інакше просто спливатиме в море.

Южно-Український енергетичний комплекс забезпечує стійкість вітчизняної ОЕС 

Наразі тривають громадські обговорення Звіту з Оцінки впливу на довкілля добудови Ташлицької ГАЕС. За їхніми результатами профільне міністерство підготує висновки та звіт, невід’ємною частиною яких є, зокрема, протоколи громадських слухань, всі отримані письмові зауваження та пропозиції громадськості, а також таблиця з інформацією про повне, часткове врахування або ж обґрунтоване відхилення отриманих зауважень та пропозицій, які оприлюднять в Єдиному реєстрі з Оцінки впливу на довкілля.

До речі, проєкт добудови Ташлицької ГАЕС вперше в Україні передбачає одночасне фінансування спорудження промислового об'єкту та соціально-екологічної програми, на яку спрямовується до 10% виділених коштів. Окремо фінансуються заходи зі збереження флори та фауни регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя». На соціально-екологічну програму розвитку регіону вже використано 156 млн грн, а загалом закладено 910,6 млн грн.

На вимогу Національного науково-природничого музею НАН України, щоб зменшити вплив на популяції рідкісних видів рослин, що перебувають під міжнародною, національною та регіональною охороною, впроваджуються реабілітаційні заходи.

ЮУАЕС 

Отже, все, що пов’язано з будівництвом Ташлицької гідроакумулюючої електростанції, здійснюється згідно з проєктом, а він пройшов усі необхідні експертизи та затверджений у встановленому законодавством порядку. І в пріоритеті у Енергоатома передусім інтереси людей – забезпечення їхніх потреб в електроенергії й теплі, чистота довкілля та відновлення природного балансу територій, на яких вони мешкають.