Пресс-центр

Волонтеры Энергоатома посетили украинских защитников в Донецкой области

Размер шрифта

Сбросить
24.02.2020

14-16 лютого Волонтерська група Енергоатома здійснила свою другу у цьому році поїздку на Східний фронт. Добігає кінця шостий рік війни на Донбасі, і за ці роки майже забулося, що таке жити у мирній країні. Але ж переважна частина країни на щастя не відчула на собі, що таке справжня війна – з її артилерійськими обстрілами, життям із щоденним страхом втратити близьких, відсутністю усього того, що притаманно сучасному світу – від електрики до швидкої медичної допомоги. Останні події на фронті вчергове довели, що головний гарант миру в Україні – це наша армія. 18 лютого незаконні збройні формування спробували прорвати оборону ЗСУ на Луганщині, наші захисники дали відсіч ворогові, але під час запеклого бою неподалік хутора Вільного загинув 22-річний солдат Максим Хітайлов. Він віддав своє життя за те, щоб у Києві або Чернівцях, Сумах або Запоріжжі, ми могли зранку спокійно відвести дітей до шкіл та садків, а після роботи прогулятись з ними у парку, а не сидіти у підвалі, здригаючись від розривів. І це не перебільшення, адже не треба забувати, що ті, хто розпочинав цю віну, хотіли щоб вона розповзлася кривавою плямою по усій країні, щонайменше розділивши її навпіл – варто лише згадати мапи так званої «Новоросії» зразка 2014 року.

Але не лише зі зброєю в руках боронять нашу країну військові. Мало хто знає, що на лінії вогню з 2015 року працюють офіцери військово-цивільного співробітництва (ЦВС). Знайти позашляховик, щоб відвезти на медичний огляд стареньких, які ще мешкають у майже покинутому селищі в сірій зоні, розчистити бульдозером дорогу після снігопаду або особисто рознести по дворах хліб пенсіонерам, які через негоду не можуть дістатись магазину – все це звичайна повсякденна робота офіцерів військово-цивільного співробітництва. Звісно військові, які дислокуються біля населених пунктів вздовж лінії зіткнення, допомагають місцевим мешканцям і за власної ініціативи без додаткових вказівок. Але саме на телефон офіцера ЦВС надходять дзвінки з проханнями про термінову допомогу, коли цивільна швидка допомога через розбиту дорогу не в змозі проїхати до бабусі із серцевим нападом. Реакція миттєва – за лічені хвилини військові медики на серйозній техніці висуваються на допомогу. Так народжується те відчуття, яке можна визначити словом «наші» - наші військові, наша армія, наші громадяни, де б вони зараз не знаходились вони залишаються нашими.

Війна на Донбасі ніколи не стане буденністю. Натомість цілком звичайним для місцевих, які живуть впритул до лінії фронту, стало сприйняття українських вояків, не як «людини зі зброєю», а як людини, яка протягне руку допомоги у будь якій ситуації. Тож не лишаймося й ми осторонь, бо завжди залишаються речі, які будуть потрібні на фронті навіть в умовах якісного військового забезпечення. Цього разу волонтери Енергоатома доставили нашим захисникам серед іншого вантажу такі «швидковитратні» на війні матеріали як акумуляторні батареї та зарядні пристрої для різноманітних військових потреб, теплоізоляційний фольгований утеплювач, мастило для дизельгенераторів та маскувальні сітки.

Тому велика подяка всім хто долучився та долучається до виїзду на Східний фронт! Співробітникам, керівництву та профспілкам НАЕК «Енергоатом» за моральну та фінансову підтримку діяльності волонтерської групи. Волонтерам Виноградаря за смаколики, в’язані шкарпетки та поживну «вибухову» суміш. Волонтерській групі «Фруктові витребеньки» за набори для розвідників та «вибухову» суміш. Волонтерській групі «Лента за лентою» за маскувальну сітку та обереги для наших захисників.

Дякуємо всім і кожному, хто не втомився і продовжує підтримувати наших захисників та захисниць всім, чим може.

Слава Україні!